Багряним листом зацвітає осінь…
Учителю… це тобі вона відкриває двері рідної школи, барвистим серпанком бабиного літа стрічає на рідному порозі, промінчиком сонця сяє в очах дітей, твоїх дітей.
Блищать ранкові роси…
Учителю... Це тобі вони дарують свої перли краси – прийми їх.
Усміхаються сонячні зайчики на шибках вікон рідної школи…
Учителю… Це тобі вони дарують сонячну днину серед дощової осені.
Листя з клена падає, тулиться до землі…
Учителю… Це тобі воно устеляє шлях до школи барвистим покривалом – пройдися по ньому, і ти відчуєш, що таке щастя.
Мерехтять зорі…
Учителю...Це тобі вони дарують свої ясні ночі.
Світить місяць…
Учителю... Це для тебе він готовий не спати цілу нічку.
Шепоче вітер – це він наспівує на вухо тобі неповторну мелодію Любові.
Плаче хмарка…
Учителю... Це вона просить в тебе пробачення від імені усіх учнів, які образили тебе.
Дзвенить дзвоник…
Учителю… Це він дякує тобі за знання, які ти даєш учням.
|
8 
